- .
Найдено совпадений - 3574 за 0.00 сек.
 2956. Курсовий проект - Проектування збірного циліндричного резервуару | AutoCad
Завдання
1.Матеріали для проектування
2.Компоновка конструктивної схеми резервуару
3.Розрахунок стінки резервуару
4.Конструктивний розрахунок стінки резервуару
4.1.Розрахунок стінки резервуару від тиску грунту
5.Розрахунок стінки за другою групою граничних станів
5.1.Миттєві втрати попереднього напруження
5.2.Напруження в арматурі з урахуванням повних втрат
6.Розрахунок днища резервуару
Література
Вихідні дані
1.Циліндричний резервуар−збірний;
2.Діаметр, м−10;
3.Висота, м−4,8;
4.Товщина стінки, мм−140;
5.Робоча напружена арматура−А500С;
6.Напружена кільцева арматура−А600С;
7.Клас бетону−С25/30;
8.Питома вага грунтуγ, т/м3−1,8;
9.Кут внутрішнього тертя, φ°−28;
10.Тип з’єднання стінки з днищем−жорстке.
Матеріали для проектування
Згідно завдання для проектування збірного циліндричного резервуару використовуємо такі характеристики:
•Бетон класу С25/30:
-розрахунковий опір бетону осьовому стиску : fcd = 17 МПа;
-розрахунковий опір бетону осьовому розтягу : fctd = 1,2 МПа;
-модуль пружності бетону: Ecm = 32,5∙103 МПа.
•Робоча напружена арматура класу А500С:
-розрахунковий опір арматури розтягу: fyd = 435 МПа;
-модуль пружності арматури : Es = 20000 МПа.
•Напружена арматура класу А600С:
-розрахунковий опір поздовжньої арматури: fyd = 575 МПа;
-модуль пружності арматури : Es = 19000 МПа;
Коефіцієнт умов роботи бетону: γb2=0,9.
fcd = γb2∙ fcd =0,9∙17=15,3 МПа.
Компоновка конструктивної схеми резервуару
Стінки встановлються в спеціальні пази днища і закріплюються в них жорстко або шарнірно. За конструкцією стик стінки з днищем є жорстким. Гідроізоляцію стінки виконуємо із зовнішньої сторони резервуару. В збірних циліндричних резервуарах для покриття використовують залізобетонні ребристі плити. Колони прийняті прямокутного перерізу 300×300 мм.
Стінки циліндричних резервуарів розраховуємо на дію вертикальних навантажень, які передаються з покриттів, та на дію горизонтальних навантажень: окремо від тиску грунту на порожній резервуар та окремо від внутрішнього гідростатичного тиску рідини повного резервуара при відсутності засипки.
Армування стінок циліндричних резервуарів здійснюємо вертикальною та горизонтальною арматурою. Арматура, площа якої визначена від дії гідростатичного тиску рідини при відсутності засипки, розташовується з внутрішньої сторони стінки. Горизонтальна кільцева попередньо напружена арматура розташовується на поверхні зовнішньої грані.
Дата добавления: 26.11.2017
|
|
2957. Курсовий проект - Проектування монолітного циліндричного резервуару | AutoCad
1.Вихідні дані
2.Матеріали для проектування
3.Компоновка конструктивної схеми резервуару
4.Розрахунок стінки резервуару
5.Конструктивний розрахунок стінки резервуару
5.1.Розрахунок стінки резервуару від тиску грунту
6.Розрахунок стінки за другою групою граничних станів
6.1.Миттєві втрати попереднього напруження
6.2.Напруження в арматурі з урахуванням повних втрат
7.Розрахунок днища резервуару
Література
Вихідні дані
1.Циліндричний резервуар−монолітний;
2.Діаметр, м−42;
3.Висота, м−3,6;
4.Товщина стінки, мм−200;
5.Робоча напружена арматура−А500С;
6.Напружена кільцева арматура−А600С;
7.Клас бетону−В30(у ДБН позн. С25/30);
8.Питома вага грунтуγ, т/м3−2,0;
9.Кут внутрішнього тертя, φ°−36;
10.Тип з’єднання стінки з днищем−жорстке.
Матеріали для проектування
Згідно завдання для проектування монолітного циліндричного резервуару використовуємо такі характеристики:
•Бетон класу С25/30:
-розрахунковий опір бетону осьовому стиску : fcd = 17 МПа;
-розрахунковий опір бетону осьовому розтягу : fctd = 1,2 МПа;
-модуль пружності бетону: Ecm = 32,5∙103 МПа.
•Робоча напружена арматура класу А500С:
-розрахунковий опір арматури розтягу: fyd = 435 МПа;
-модуль пружності арматури : Es = 20000 МПа.
•Напружена арматура класу А600С:
-розрахунковий опір поздовжньої арматури: fyd = 575 МПа;
-модуль пружності арматури : Es = 19000 МПа;
Коефіцієнт умов роботи бетону: γb2=0,9.
fcd = γb2∙ fcd =0,9∙17=15,3 МПа.
Компоновка конструктивної схеми резервуару
За конструкцією стик стінки з днищем та покриттям є жорстким. Гідроізоляцію стінки виконуємо із зовнішньої сторони резервуару з двох шарів бітумної мастики. Циліндричний резервуар з монолітного залізобетону перекриваємо плоским безбалковим перекриттям. Безбалкові монолітні перекриття підтримуються колонами з капітелями зверху і оберненими капітелями знизу.Колони прийняті прямокутного перерізу 300×300 мм для промислових будівель, без мостових кранів, висотою 3,6 м.
Стінки циліндричних резервуарів розраховуємо на дію вертикальних навантажень, які передаються з покриттів, та на дію горизонтальних навантажень: окремо від тиску грунту на порожній резервуар та окремо від внутрішнього гідростатичного тиску рідини повного резервуара при відсутності засипки.
Армування стінок циліндричних резервуарів здійснюємо вертикальною та горизонтальною арматурою. Арматура, площа якої визначена від дії гідростатичного тиску рідини при відсутності засипки, розташовується з внутрішньої сторони стінки. Горизонтальна кільцева попередньо напружена арматура розташовується на поверхні зовнішньої грані.
Товщина стінки прийнята кратною 20 мм і становить 200 мм. Стінку виконуємо гладкою з постійною по висоті товщиною.
Натяг арматури проводиться електротермічним способом. Кільцевий стержень ділять по довжині на декілька елементів; на кінці кожного стержня приварюють коротиші – один з гвинтовою різьбою, а другий – гладкий, зварений з анкерним упором, де арматурні елементи з’єднують один з одним. В процесі електронагріву стержні видовжуються, в такому стані їх утримують гайками на упорах. По мірі охолодження довжина арматурного кільця зменшується, в наслідок чого стіна резервуара обтискується, а в арматурі утворюється розтяг. Кільцеву арматуру після натягу покривають торкрет-бетоном товщиною 25 мм.
Для доступу людей всередину резервуару і пропуску вентиляційних шахт в покритті влаштовують отвори. Днище виконуємо монолітним.
Дата добавления: 28.11.2017
|
 2958. ТМК Дахова теплогенераторна для будинку при церкві | AutoCad
-19°С. Теплогенераторна працює на природньому газі. Проектом передбачається влаштування теплогенераторної в проектованому приміщенні, в якому встановлюється два котли потужністю 98,9 кВт кожен.
Загальна потужність котельні складає 197,8 кВт. В котельній встановлюються котли VU OE 1006/5-5 фірми Vaillant.
Тепловою схемою теплогенераторної передбачається приготування гарячої води з температурою 50-30°С для потреб опалення, вентиляції адміністративної будівлі та 55°С для потреб гарячого водопостачання.
Трубопроводи теплогенераторної монтуються із сталевих труб KAN-therm Steel та сталевих електрозварних труб по ГОСТ 10704-91 і покриваються теплоізоляцією THERMAFLEX δ=25мм. Циркуляція води в системах опалення, вентиляції та гарячого водопостачання виконується за допомогою циркуляційних насосів фірми WILO, які входять до насосних груп фірми MEIBES. Котли обладнуються клапанами безпеки і автоматикою безпеки горіння.
Підживлення системи виконується за допомогою установки водопідготовки FU 1035 Cab, фірми Ecosoft.
Як запобіжний пристрій, що допускає збільшення об'єму води під впливом зміни температури в замкнутих системах опалення проектується мембранний розширювальний бак V=25 л та V=35 л для бойлера гарячого водопостачання. Як захисний пристрій від надмірного зростання тиску в системі опалення встановлюються запобіжні скидні клапани dy20 в комплекті з насосною групою.
Дренаж з котла і обладнання проектується у дренажну каналізацію.
Відвід димових газів від проектованих котлів проектується через індивідуальні коаксіальні димові труби Ø110/160, висотою до відм. 14,85 м. Висота труби вибрана з розрахунку розсіювання шкідливих речовин в атмосферу. Вентиляція теплогенераторної проектована припливно-витяжна з природним збудженням і виконується з розрахунку 3-х кратного повітрообміну (подача повітря на горіння відбувається через коаксіальну димову трубу).
Приплив повітря виконується за допомогою решітки 300х300, вмонтованої у конструкцію даху із захистом від осадів, витяжка за допомогою дефлектора Ø200, розташованого на вентиляційному каналі.
Опалення теплогенераторної проектується від одного електроконвектора, потужністю 1,5 кВт, встановленого біля внутрішньої стіни.
Загальні дані
План розташування обладнання теплогенераторної М 1:50
Розріз 1-1 розташування обладнання теплогенераторної М 1:50
Розріз 2-2 розташування обладнання теплогенераторної М 1:50
План трубопроводів теплогенераторної М 1:50
Розріз 1-1 трубопроводів теплогенераторної М 1:50
Розріз 2-2 трубопроводів теплогенераторної М 1:50
План розташування обладнання теплогенераторної М 1:100
План теплогенераторної М 1:50. Опалення. Вентиляція
Дата добавления: 30.11.2017
|
2959. АР Житловий будинок, 1 поверх + мансарда 229,7 м м. Львів | AutoCad
. ЛЬВІВ
Техніко-економічні показники по
індивідуальному житловому будинку
Будівельний об'єм 955.0 м.куб.
Загальна площа 229.7м.кв.
Житлова площа 116.3 м.кв.
Площа забудови 195.5м.кв.
Кількість поверхів 1,мансарда.
1.Загальні дані
2.Схема генплану М 1:500
3.План фундаменту М 1:100
4.План першого поверху на відмітці 0.000 М 1:100
5.План мансардного поверху на відмітці 2.950 М1:100
6.Розріз 1-1, 2-2 М 1:100
7.Фасад в осях 1-8,А-Е М 1:100
8.Фасад в осях 8-1,Е-А М 1:100
9.План даху М 1:100
10.Фасад в осях 1-8,А-Е ( кольорове вирішення) М 1:100
11.Фасад в осях 8-1,Е-А ( кольорове вирішення) М 1:100
Дата добавления: 01.12.2017
|
2960. Курсовий проект - Внутрішній водопровід та каналізація 5-ти поверхового двосекційного житлового будинку | AutoCad
Заданий будинок є двосекційним п’ятиповерховим, з цегляними несучими внутрішніми та зовнішніми стінами і перегородками. Зовнішні стіни товщиною - 510 мм, внутрішні - 480 мм, перегородки складають 120 мм – між кімнатами та квартирами, між сан. вузлами – 80 мм. Висота поверху становить 3,2 м, висота підвалу – 2,9 м, висота горища – 1,7 м.
Площа приміщень:
1.Туалет - 1,25 м2
2.Ванна кімната – 2,7 м2
3.Кухня – 11,3 м2
4.Жила площа одного поверху – 224 м2
Отже, з вище вказаного, маємо:
Площа кухонь – 226 м2
Площа туалетів – 25 м2
Площа ванних кімнат – 54м2
Жила площа – 1120 м2
Габаритні розміри будинку – Центральний фасад - 36,20 м
Боковий фасад – 12,42 м
ЗМІСТ:
1. Коротка будівельна характеристика 6
2. Опис запроектованої системи холодного водопостачання 6
3. Опис запроектованої системи каналізації 7
4. Гідравлічний розрахунок внутрішнього водопроводу холодної води 8
5. Підбір лічильника холодної води 11
6. Визначення потрібного натиску у міському водопроводі 11
7. Розрахунок сітки каналізації 12
7.1 Визначення розрахункових витрат 12
7.2 Розрахунок діаметрів та уклонів трубопроводів 13
8. Список використаної літератури 19
Дата добавления: 01.12.2017
|
2961. АР Житловий будинок, 1 поверх + мансарда 211,5 м м. Львів | AutoCad
Фундаменти під зовнішні і внутрішні стіни - монолітні стрічкові.
Горизонтальну та вертикальну ізоляцію стін та подушки фундаменту виконати по системі CERESIT
Перекриття- круглопустотна плита товщиною 220 мм.
Зовнішні стіни: газобетонні блоки 375мм, на клею.
Внутрішні стіни: керамічна цегла товщиною 380 мм.
Перемички збірні, залізобетонні
Віконні блоки - металопластикові склопакети.( індивідуальне виготовлення )
Дверні блоки - дерев'яні, броньовані.
Перегородки: керамічна цегла товщиною 120 мм.
Сейсмічність майданчика прийнято 6 балів.
Техніко-економічні показники.
Будівельний об'єм 850 м.куб.
Загальна площа 211.5 м.кв.
Житлова площа 86.3м.кв.
Площа забудови 135.0 м.кв.
Кількість поверхів 1, мансардний ,підвал.
1.Загальні дані
2.Генплан М 1:200
3.План фундаменту М 1:100
4.План підвалу на відмітці -2.300 М 1:100
5.План першого поверху на відмітці 0.000 М 1:100
6.План мансардного поверху на відмітці 3.100 М 1:100
7.Розріз 1-1,2-2 М 1:100
8.Фасад 1-5, А-Є М 1:100
9.Фасад 5-1, Є-А М 1:100
10.План даху М 1:100
11.Фасад 1-5, А-Є ( кольорове вирішення)М 1:100
12.Фасад 5-1, Є-А ( кольорове вирішення)М 1:100
Дата добавления: 02.12.2017
|
2962. Курсовий проект (коледж) - Спроектувати верстатний пристрій для обробки отвору Д=12 мм деталі “Корпус” 7222- 1816 | Компас
Вступ
1 Технологічний роздiл
1.1 Технологічний аналіз деталі та операції з механічноі обробки
1.2 Вибір схеми базування та закрiплення деталі
1.3 Розрахунок режиму різання та технологічної норми часу
1.4 Розрахунок похибки установки
2 Конструкторський розділ
2.1 Розрахунок зусилля закріплення заготiвки
2.2 Вибір кiнематичної схеми пристрою
2.3 Розрахунок основних параметрiв затискуючого пристрою
2.4 Розрахунок деталей пристрою на міцність i жорсткість
2.5 Розроблення технічних вимог до пристрою
2.6 Питання техніки безпеки
2.7 Призначення, устрій та принцип роботи пристрою
2.8 Схема складання пристрою
Лiтература
ГРАФIЧНА ЧАСТИНА
Аркуш 1. Робоче креслення деталі
Аркуш 2. Складальне креслення пристрою
Аркуш 3. Робоче креслення деталі пристрою
. Матеріал деталі – алюмінієвий сплав А16 ГОСТ 8617-75, межа міцності G=520МПа, твердість 140НВ.
Для маси деталі =0.27кг та річної програми випуску N=50000шт. попередньо приймаємо тип виробництва- серійне,<4].
Для сеоійного типу виробництва плануємо спеціалізований пристрії, який має можливість для переналадки .
При обробці ф=6.6 Н14 необхідно досягти 14-го квалітету точності із жорсткостю поверхні =6.3 мкм. Глибена свердлування отвору h=38h14.
Обробку чотирьох отворів ф=6.6 Н14 проводемо послідовним саердлуваням на радіально-свердлильноме верстаті у пристрої з кондукторною плитою. Приймаємо верстат моделі 2М55 з робочими розмірами столу BxL=925x1250мм, найбільший діаметр свердлування 50мм.
Дата добавления: 06.12.2017
|
2963. Курсовой проект - Монтаж 4 - и этажного 3 - х секционного промышленного здания из сборного железобетона | АutoCad
Введение
1. Исходные данные
2. Характеристика объекта и условия строительства
3. Подбор сборных конструкций и определение объемов работ
3.1 Ведомость объемов работ
3.2 Ведомость объемов работ по свариванию и заполнению стыков
4. Выбор метода монтажа зданий и способов монтажа конструкций элементов
4.1 Выбор строповочных и монтажных приспособлений
4.2 Таблица монтажных приспособлений
4.3 Выбор монтажных кранов
4.4 Автотранспортные средства для транспортировки сборных железобетонных конструкций
5. Калькуляция трудовых затрат и заработная плата
6. График производства работ
7. Технико-экономические показатели
8.Техника безопасности…
9.Технологическая карта на монтаж сборных железобетонных ригелей и плит покрытия 5 этажного, 3-х пролетного промышленного здания с шагом 6м
10.Список литературы
| -left:-12.35pt"]№№ УПС | -left:-18.0pt"]Шифр УПС | -left:-18.0pt"]Тип колон | -left:-18.0pt"]Количество секций | -left:-18.0pt"]Высота секции, м | -left:-18.0pt"]Тип перекрытия |
.этажей
-left:-18.0pt"] | -left:-18.0pt"] Средних же этажей | -left:-18.0pt"] Верх.этаж. | | -left:5.65pt"]крайние | -left:-18.0pt"]средние | -left:-18.0pt"]крайние | -left:-12.35pt"]средние | -left:-18.0pt"]крайние | -left:-18.0pt"]средние | | -left:-18.0pt"]1 | -left:-18.0pt"]2 | -left:-18.0pt"] 3 | -left:-18.0pt"] 4 | -left:-18.0pt"] 5 | -left:-18.0pt"]6 | -left:-18.0pt"] 7 | -left:-18.0pt"] 8 | -left:-18.0pt"]9 | -left:-18.0pt"]10 | -left:-18.0pt"]11 | | -left:-18.0pt"] | -4-6-4(72,60) | -left:-18.0pt"]К 33 | -left:-18.0pt"] К 34 | -left:-18.0pt"] К31 | -left:-18.0pt"]К32 | -left:-18.0pt"] К 25 | -left:-18.0pt"] К 26 | -left:-18.0pt"]3 | -left:-18.0pt"]25,2 | -left:-18.0pt"]I I |
«Б» – секция многоэтажного промышленного безкранового здания «5» - количество пролетов ; «6» – размер каждого пролета в метрах; «4» - количество этажей; «(72)» – высота этажа здания до низа несущих конструкций в дециметрах (высота этажа равна 7,2 м); Шаг колонн крайнего ряда равен 6 м, среднего ряда – 6 м, Ширина здания: Взд = 4х6 = 24 м Длина здания: Lзд = n×Lт =3×60 = 180 м; (где n – количество температурных секций; Lт–длина температурной секции, принимается 60 м .) Привязка колон крайнего ряда к продольным координационным осям –нулевая . Поперечные координационные оси проходят по средине сечения колон за исключением торцов и температурных швов, где колоны смещены на 500 мм .Здание каркасное с полным каркасом . Пространственная жесткость здания обеспечивается поперечной рамой, образованной замоноличеванием колонн в фундаменты и заделкой фундаментных балок с колоннами и в продольном направлении жесткой заделкой узлов сопряжения фундаментных балок с колоннами, плитам покрытия и перекрытия, металлическими связями и стеновыми панелями .
Дата добавления: 08.12.2017
|
2964. Курсовой проект - Разработка технологии и оборудования для сварки днища и кольцевых швов | AutoCad
Введение
1. Характеристика и анализ технологичности сварной конструкции
2. Требования технических условий на изготовление конструкции
3. Анализ существующего технологического процесса изготовления сварной конструкции
4 Выбор схемы проектируемого технологического процесса и автоматизация сборки-сварки конструкции
5 Обоснование и выбор элементов технологического процесса
6 Нормирование технологического процесса
7 Мероприятия по технике безопасности, охране труда, пожарной безопасности и экологии
Список литературы
Ковш имеет форму перевернутого усеченного конуса. Масса ковша 1368 кг. При работе ковш воспринимает статические нагрузки от собственного веса и от веса расплавленной меди а также динамические нагрузки возникающие при подъеме и опускании ковша и при изменении скорости движения крана и тележки мостового крана. Конструкция ковша содержит около 70 сварных швов различной протяженности и находящихся в различных пространственных положениях. Сталь из которой изготовлен ковш является удовлетворительно свариваемой. Сварные швы находятся в доступном положении и их выполнение не вызывает дополнительных трудностей. Ковш отличается относительно большим количеством де-талей и сборочных единиц, есть сборочные единицы при сборке которых необходимо устройство специальных стендов а есть которые можно собирать без специальной оснастки в виду их малой массы. Следовательно необходимо иметь широкую номенклатуру сборочных приспособлений. При изготовлении ковша используется широкий диапазон толщин проката и марок сталей, что повышает номенклатуру необходимого проката.
Дата добавления: 03.03.2009
|
2965. ГСВ Газоснабжение котельной с установкой двух котлов | AutoCad
-Ду40. Котлы оснащены автоматикой, обеспечивающей полную безопасность работы котла. Проектируемая котельная размещается в отдельном помещении. Газоснабжение котельной осуществляется от существующего газопровода низкого давления. Согласно технических условий узел единого узла учета, установлен в помещении котельной.
На вводе трубопровода газа в котельную устанавливается отсечной электромагнитный клапан. В помещении котельной установлен сигнализатор загазованности на 500мм от уровня перекрытия, выполненного согласно требований ДБН В.2.5-20-2001 "Газоснабжение".
Сигнал от сигнализатора загазованности выведен в комнату дежурного. Для учета расхода газа от технологического оборудования, в котельной установлен счетчик газа ультразвуковой с корректором "Курс-01" G65 , производства ПКФ "Курс" 000 г. Днепропетровск.
(максимальная производительность - 100 м3/ч, минимальная производительность - 2,0 м3/ч). Газопроводы прогрунтовать в 2 слоя грунтовкой ГФ-21 и окрасить маслянной краской за 2 раза.
Котельную оборудовать двумя порошковыми огнетушителями. Отвод дымовых газов от котлов осуществляется через два дымоходных канала сечением ф350
Вентиляция в котельной принята приточно-вытяжная, естественная с 3-х кратным воздухообменом.
Приток воздуха для горения и вентиляции осуществляется через приточную решетку Fж.с.=0,4кв.м. Вытяжка осуществляется через вентиляционные каналы ВЕ-1,ВЕ-2.
Общие данные.
План Вид "А".
Верх продувочной свечи Узел "A".
Вид "Б".
Вид "В".
Схема газопровода
Дата добавления: 14.02.2009
|
2966. ТМ Реконструкция системы теплоснабжения | AutoCad
- пеллеты древесные, поступающие из расходного бункера, заполняемого вручную. Для складирования топлива на территории объекта установить морской контейнер типоразмером 40 футов. Пеллеты поставляются в герметичной полиэтиленовой упаковке по 15 кг. Удаление золы осуществляется вручную обслуживающим персоналом. Расход пеллет и количество золы см. прилагаемый теплотехнический расчет.
В целях обеспечения дополнительной пожарной безопасности котел дополнительно снабжен группой пожаробезопасности (гашения), состоящей из:
- емкостью с водой, укрепленной на тыльной стенке топливного контейнера;
- заливной вентиль;
- аварийный датчик температуры, установленный в кожух механизма подачи.
Заливной вентиль энергонезависим и срабатывает в экстренных ситуациях благодаря команде аварийного датчика после превышения температуры более 85ºC. Вода, находящаяся в специально установленной емкости, заливает топливо, находящееся в механизме подачи, тем самым предотвращая возгорание топлива в бункере.
Тепло от котла поступает в промежуточную теплоизолированную буферную емкость объемом 300 л. Циркуляция теплоносителя через котел принудительная, циркуляционным насосом с мокрым ротором. Для защиты котла от превышения рабочего давления запроектирован пружинный предохранительный клапан.
Сброс от предохранительного клапана с разрывом струи осуществляется в трап. Между подающим и обратным трубопроводами котла устроена байпасная линия с установкой подмешивающего циркуляционного насоса с мокрым ротором, обеспечивающего защиту котла от снижения температуры теплоносителя в обратном трубопроводе.
Система теплоснабжения закрытая, двухтрубная, тупиковая. Компенсация температурных расширений теплоносителя - мембранным баком закрытого типа. Заполнение и подпитка системы осуществляется в помещении существующей газовой топочной подготовленной водой. Режим подпитки соблюдать согласно требований завода - изготовителя котла.
Максимальная температура теплоносителя от котла 80 0С - 60 0С. Теплоноситель из буферной емкости подается в проектируемую тепловую трассу. Циркуляция теплоносителя принудительная, циркуляционным насосом с мокрым ротором. Температура теплносителя регулируется качественно, 3-х ходовым смесительным клапаном, в автоматическом режиме, в зависимости от температуры наружного воздуха, со снижением температуры в ночное время. Кроме того, автоматика осуществляет контроль температуры в буферной емкости. При аварийном снижении температуры теплоносителя в емкости производится отключение пеллетного котла, при этом включаются существующие газовые котлы.
Все контура оборудуются запорной арматурой, фильтрами и обратными клапанами. Для контроля параметров работы систем предусмотрена установка показывающих термометров и манометров. В верхних точках трубопроводов монтируются автоматические стравливающие клапаны.
Трубопроводы обвязки котла и буферной емкости стальные, прокладываются открыто на креплениях. Трубопроводы грунтуются и теплоизолируются. Трубопроводы прокладываются с уклоном в сторону движения теплоносителя.
Температура воздуха в помещении поддерживается за счет тепловыделений от работающего котла, оборудования и трубопроводов. При аварийном понижении температуры воздуха автоматически производится включение электрического тепловентилятора мощностью 3 кВт.
Вентиляция в помещении естественная, приточно - вытяжная. Приток воздуха с учетом расхода на горение осуществляется через приточную решетку размером 500х200 мм в нижней части входной двери. Для предотвращения врывания холодного воздуха в помещение снаружи приточная решетка оборудуется ветроотбойником. Вытяжка осуществляется в оцинкованный теплоизолированный вытяжной канал \200 мм. Устье канала защитить металлической сеткой.
Снаружи вентканал монтируется в крепежной конструкции совместно с дымоходом. Верх вентканала защитить от поадания осадков флюгаркой.
Общие данные.
Принципиальная схема.
Экспликация основного оборудования. Условные обозначения.
План на отм. 0.000. Расположение оборудования, трубопроводов. М 1:30.
Разрез 1-1. М 1:30.
Разрез 2-2. М 1:30.
Разрез 3-3. М 1:30.
План на отм. 0.000. Отопление, вентиляция, дымоход. М 1:30.
Разрез 1-1. Отопление, вентиляция, дымоход. М 1:30.
План на отм. 0.000. Строительная часть. М 1:30.
Схема укладки теплотрассы из трубопроводов ИЗОПРОФЛЕКС тандем 0,6 МПа. М 1:200.
Профиль тепловой трассы.
Дата добавления: 05.01.2018
|
 2967. Дипломний проект - Електрифікація і автоматизація технологічного процесу виробництва масла | Компас
Вступ
1.Технологія виробничих процесів
2.Вибір електроприводів
3.Освітлення
3.1. Розрахунок освітлювальної мережі
3.2. Компановка освітлювальної мережі та складання розрахунково – монтажної таблиці
4.Автоматизація технологічного процесу
4.1.Розробка функціонально - технологічнї схеми
4.2.Розробка принципіальної електричної схеми
4.3.Вибір пуско - захисної апаратури
5.Компановка силової мережі та складання розрахунково-монтажної таблиці
6.Технічна експлуатація електрообладнання
7. Заходи по охороні праці та охороні природи
Список використаної літератури…
Дата добавления: 11.01.2018
|
2968. ЕП Електропостачання житлового масиву в Волинської області | АutoCad
- район по ожеледі ІІ;
- характеристична товщина ожеледі, мм 10;
- розрахункова товщина ожеледі, мм 12,77;
- район по вітру ІІ;
- характеристична швидкість натиск вітру кг/м2 40;
- питомий опір ґрунту, Ом*м 150;
- нормативна глибина сезонного промерзання ґрунтів, м 0,9;
- сейсмічність не більше 6 балів;
- зона вологості нормальна.
Запроектовано:
- ПЛ-10кВ довжиною 40 м, яка виконується проводом ЗАС-50; відпайка від існ. ПЛ
Л27-03 виконується на опорі існуючій опорі за допомогою УОП.
- для пониження напруги проектом передбачено встановлення КТП-160/10/0,4
(мачтового типу) див. арк. креслень.
- для живлення споживачів масиву запроектовано чотири ПЛІ-0,4кВ, які виконується
самонесучим ізольованим проводом AsXSn 4x50, див. арк. креслення.
Розрахунковий облік електроенергії виконується згідно ТУ за допомогою багатофункціонального лічильника типу НІК 2305 (облік активної та реактивноїенергії Ін=5А 380В, 50Гц), який організований в РУ-0,4 проектованого КТП.
-0,4 проектованого КТП.
Відгалуження від опор ПЛІ до житлових будинків розробляється окремими проектами.
Категорія електропостачання III.
Навантаження:
Розрахункова потужність Рр=91,2кВт
Розрахунковий струм Ір=141,4А.
Напруга мережі живлення - 380/220В.
Загальні дані.
План розміщення КТП та мереж електропостачання 10 кВ та 0,4 кВ.
Схема встановлення опор.
Схема електрична принципова КТП-160/10/04.
Приєднання ПЛ-10кВ та ПЛІ-0,4кВ до КТП-160/10/0,4. Деталь заземлення
Габаритні розміри КТП 160/10/0,4У1.
РУ-0,4 кВ проектного КТП. Розміщення приладів.
Будівельна конструкція із стійками УСО-3А.
Специфікація вузол І та ІІ.
Огородження КТП.
Пристрій відгалуження УОК на проміжній опорі. Схема розміщення.
Встановлення роз'єднувача Кр-1 на анкерній опорі.
Анкерна чотириланцюгова опора 4Ацс. Схема розміщення.
Кутова анкерна двоколова опора УА2с-2. Схема розміщення.
Кінцева двоколова опора К2с-2. Схема розміщення.
Проміжна двоколова опора УА2с-2. Схема розміщення.
Профіль перетину ПЛ-10 кВ і ПЛІ-0,4 кВ з дорогою.
Дата добавления: 17.01.2018
|
2969. Курсовой проект - Проектирование элерона и систем силовой установки дальнемагистрального пассажирского самолета Боинг - 747 | Компас
Реферат
Перечень условных обозначений
Введение
1. Определение нагрузок, действующих на элерон
2. Выбор положения опор подвижных части крыла, посторенние эпюр
3. Обоснование принятой КСС элерона и техническое описание конструкции элерона
4. Обоснование выбора конструкционного материала основных элементов элерона
5. Проектирование элерона
5.1. Проектирование поясов лонжерона
5.2. Проектирование стенки лонжерона
5.3. Определение толщины обшивки
5.4. Проектирование усиленной нервюры
5.5 Проектирование кронштейна навески подвижных частей крыла и элерона
6. Компоновка схемы силовой установки
6.1. Топливная система
6.2. Дренажная система
6.3. Система заправки топливом
6.4. Аварийный слив топлива
6.5. Противообледенительная система
6.6. Противопожарная система
6.7. Внешняя маслосистема двигателя
Выводы
Список использованной литературы
Курсовой проект состоит из двух частей: проектирование и разработка конструкции элерона самолета и компоновка схемы силовой установки данного самолета.
На первом этапе определяются нагрузки на элерон, строятся эпюры внутренних усилий по длине элерона, проектируется силовой набор, проектируется узел навески агрегата.
На втором этапе осуществляется проектирование компоновочной схемы силовой установки самолета.
Элероны имеют однолонжеронную конструктивно-силовую схему. Конструкция - бесстрингерная, изгибающий момент воспринимается лонжероном. Обшивка служит для образования поверхности элерона и восприятия крутящего момента. Нервюры упруго оперты на обшивку и стенку лонжерона, работают на изгиб при передаче на стенку воздушной нагрузки. Стенки лонжеронов воспринимают перерезывающую силу Q, потоки касательных усилий при кручении и совместно с обшивкой образуют контуры, воспринимающие крутящий момент.
Лонжерон выполняется сборными, состоящий из прессованного пояса углового сечения и стенки, подкрепленной стойками. Стойки служат также для крепления стенок нервюр к лонжерону.
Монолитные нервюры изготавливаются из штампованных конструкций, когда пояса и стенки со стойками выполняются как единое целое.
Крутящий момент воспринимается двумя замкнутыми контурами, образованными обшивкой и стенкой лонжерона.
Элерон это многоопорная балка, подвешенная к крылу. Число узлов подвески – два.
Проектирование осуществляется по методике <2>, принимая следующие допущения:
- изгибающий момент воспринимается поясами лонжерона, перерезывающая сила - стенкой лонжерона;
- крутящий момент воспринимается двумя замкнутыми контурами, образованными стенкой лонжерона и обшивкой и распределяется между двумя контурами пропорционально квадратам их площадей;
- за ось центров жесткости принимаем ось лонжерона, относительно этой оси определяется крутящий момент.
Проектировочные расчеты предусматривают:
-определение нагрузок, действующих на агрегат;
- выбор положения опор;
- проектирование поясов лонжерона;
- проектирование стенки лонжерона и нервюр;
- определение толщины обшивки;
- проектирование кронштейна навески и подвижных агрегатов;
- проектирование усиленной нервюры.
В конструктивном отношении элероны выполняются преимущественно по однолонжеронной схеме.
Вывод
В данном курсовом проекте , спроектирована внешняя секция элерона и компоновочная схема силовой установки дальнемагистрального пассажирского самолета. приобретены теоретические и практические навыки, в сфере проектирования узлов и агрегатов самолета, а также по аэродинамике, авиационному материаловедению, механике материалов и конструкций, деталям машин. Овладел методикой проектирования в условиях современного развития авиационной науки и техники с широким использованием компьютерных приложений таких как: «Компас 3D V13», «Расчет кронштейна навески (разработка кафедры 103)», «Силовая установка V 8.1 (разработка кафедры 103)», что существенно облегчило задание, ускорило процесс выполнения и уменьшило погрешность вычислений.
Дата добавления: 17.01.2018
|
2970. Курсовий проект - Проектування ферми покриття | AutoCad
ВИХІДНІ ДАНІ
1. КОМПОНОВКА КОНСТРУКТИВНОЇ СХЕМИ БУДІВЛІ
2. ЗБІР НАВАНТАЖЕНЬ
3. СТАТИЧНИЙ РОЗРАХУНОК ФЕРМИ
4. КОНСТРУКТИВНИЙ РОЗРАХУНОК. ПІДБІР ПЕРЕРІЗІВ СТЕРЖНІВ ФЕРМИ
4.1 Підбір перерізу верхнього поясу
4.2. Підбір перерізу нижнього поясу
5. Конструювання та розрахунок вузлів ферми
5.1. Конструювання та розрахунок проміжних вузлів
6. ПЕРЕЛІК ВИКОРСИТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Вихідні дані на проектування:
- Поперечний пролітL=24 м;
- Крок колон B=7,4 м;
- Район будівництва: м. Черкаси;
- Висота ферми в осях: Н=6,5м;
Ферма – з паралельними поясами з парних прокатних кутиків.
Матеріали ферми: пояси і решітка із сталі С245,Ry =240 МПа;фасонки приймаємо зі сталі С345 (для листового прокату 4 .. 10мм).
Дата добавления: 18.01.2018
|
© Rundex 1.2 |
